Опис
Медаль «Вілий Дракон Рюрик». Санкт-Петербурзький монетний двір
Л.Ст. Поясне зображення Великогочника вправо, озброєного щитом і чеканом.
Напис по колу: ВІЛЬНИЙ КНИЗЬ РЮРИК“Ю.
В обрізі правої руки: G.W.F.
Об.Ст. Під великонязькою короною паралевими рядками напис: Прикликач з“єм Вар“яг. на-/чалець княжить/в“яз Новомоні/з“ 862 роки. / владелъ 17 летъ. / (1).
Медальєр: Йоганн Георг Віхтер.
Смирнів No 1.
Рюрик — перший російський кухня, покликаний “Щуддю, Всією, Словами та Кривичами... з Варяг (з племені Русь)... княжить і втішити ними”; у 862 році зайняв Ладогу, а через два роки, по смерті своїх братів, Сінеуса та Трувора, приєднав до неї та їх володіння — Білоозеро та Сорочок. Перенес столицю в Новгорода і зрубив місто над Волховом (тепер Містаще), де згодом жили новародські володарі. В інші міста (за записами - Полуцк, Зрістів і Білоозеро) він обрав “своїх чоловіків“. У 866 році вінost до царяграда (Константинополі) двох своїх друзів Аскольда та Діра. дорогою вони зайняли Київ, відсікли полян від плати дани хазарам. З Києва вони спричиняли невдалий похід на Царград, після якого набулирюванню від грецькихангелів. У 879 році Рюрик помер, вручивши уряд і свого літнього сина Ігора своєму родичу Олегу. За деякими вапнами, у Рюрика була ще дочка та пасинок Аскольд. Див. у VII томі “Повного зборів записів“ (під 6367 р.) легенду про походження Рюрика від Пруса, брата імператора Августа. Потомство Рюрика правило в Росії понад 700 років, до смерті царя Федора Івановича (1598 р.).
За словником Брогауза й Ефрона т. XXVII. СПб., 1899 г.
 2 (1).png "Збирач")
