Сітка захисна для мінімокси на липучці.

Опис

Сітка захисна від потрапляння попелу на тіло для мінімокси на липучці. Мокса-терапія У рефлексотерапії активно застосовується методика прогрівання акупунктурних точок мініатюрними поличеними сигаретами, які називаються моксами. Їхній розмір становить 10 мм завдовжки, а діаметр — 5 мм. Такий розмір забезпечує виділення великої кількості теплової енергії в зону акупунктурної точки. Нижня частина мокси має спеціальну підставку, за допомогою якої вона встановлюється на обрану ділянку тіла. Крім того, у центрі підставки є отвір, завдяки якому прогрівання рефлекторної точки може проходити ефективніше. Також мікродози ефірних олій та інших продуктів згоряння, після потрапляння на шкіру, продовжують лікувальну дію через тривалий час. Попіл, що утворюється в процесі згоряння мокси, складається з різних мікроелементів і ставиться як гомеопатичний засіб. Цим пояснюється великий вибір мокс, які виготовляються за різними рецептами. Мокса-терапія може застосовуватися окремо або в комплексі з голкоукалюванням. Кількість мокс, які можуть бути призначені на сеанс лікування, визначається діагнозом і характером захворювання. Відчуття пацієнта під час процедури можна описати як появу глибокого тепла в прогрівальній зоні. Цей суб“єктивний критерій вказує на те, що точка прогріта. Теплове випромінювання мокси за своїми фізичними характеристиками аналогічне електромагнітному випромінюванню інфрачервоного спектра. Також характеристики випромінювання істотно визначаються складом трав, що входять до складу мокси. Переваги мокс-терапії Переваги мокс-терапії перед іншими методами такі: простота застосування, доступність; не вимагає спеціального оброблення шкіри (крім випадків припалювання з утворенням міхура); можливе застосування в пацієнтів із підвищеною чутливістю до уколу (великі неврозом); не має ускладнень, властивих акупунктурі (перелом голки, кровотеча); усуває можливі неприємні наслідки голкоуколювання (ломоту та болі, що тягнуться в місці уколу); має тривалу та стійку дію на точки акупунктури та їхню зону (домінувальний камін), що має важливе значення під час лікування цілої низки патологічних станів і хронічних захворювань.